| Наш князеньку, наш Мишенька, гарненький -
прігоженькій. Він хоробрий і сильний, красивий і
розумний. Поїхав князеньку за синє море торг
торгувати, соболів закуповувати. Закупив собі
Суджений-ряджений, білу лебідонька, сизу Голубко,
червону дівчину, розумну-розумну княгінюшку. Обличчя
в неї біле, брови чорні, червоні щоки, кучері
русяве. Сиділа вона у високому терема, а вони сидять
за одним столом, одні страви їдять, одну мова
розмовляють. Дорогий князеньку, сідай з княгінюшкой
не з гордістю, не з пихою, бери її, щоб не каятися,
жити в любові, не маятися. Дружина від Бога
створена. Люби її, як душу, трусив її, як грушу.
Гірко!
|
