"Той, хто правильно вказує на мої помилки, - мій вчитель;
той, хто правильно відзначає мої вірні вчинки, - мій друг;
той, хто мені лестить, - мій ворог", - сказав Сюнь-цзи.
Так давайте вип'ємо за мудрість наших вчителів і відданість наших друзів.

Одного дня мисливець зловив куріпку і хотів зажарити її. Але куріпка почала його благати:
- Не вбивай мене, великий і сильний мисливець! Я приведу до тебе багато куріпок, всіх куріпок округи, та що там округи - ліси, величезного лісу і зраджу їх всіх твоїй волі.
І відповів мисливець:
- Ні, я уб'ю тебе... тільки тебе... саме тебе. Але не тому, що я голодний, а за те, що ти зрадив ближніх своїх і рід свій!
Так давайте вип'ємо за те, щоб нам як можна рідше доводилося стикатися з таким страшним поняттям, як зрада!

Древній філософ Демокріт говорив, що "завидюща людина заподіює засмучення самому собі, немов своєму ворогові".
Так давайте вип'ємо за те, щоб не бути ворогами - ні собі, ні іншим! За дружбу!

Є близькі друзі, є не дуже близькі. Є приятелі, є просто знайомі і взагалі не знайомі...
Давайте ж вип'ємо за те, щоб близькі були завжди близько, приятелі були завжди приємні, просто знайомі ставали приятелями і друзями, а незнайомі були, принаймні, вічливими і доброзичливими!

Якось раз в лютий холод сидів на дорозі і замерзав маленький горобець. По дорозі йшла корова, задерла хвіст і по волі долі трапилося так, що вона "тьопнула" на горобця гарячу какулю. Сидячи в коржику, горобець відігрівся і на радощах голосно зацвірінькав. Як на гріх, мимо пробігала кішка, почула, схопила горобця і з'їла. Отже, "не усяк той друг, хто тебе з лайна витягнув..." Так давайте ж вип'ємо за справжніх друзів. А якщо їх немає поруч в скрутну хвилину, так щоб і вороги не з'являлися!

Життя - не ті дні, що минули, а ті, що запам'яталися.
Так давайте вип'ємо за дружбу, яка подарувала нам стільки прекрасних спільних спогадів!

Життя - не ті дні, що минули, а ті, що запам'яталися.
Так давайте вип'ємо за дружбу, яка подарувала нам стільки прекрасних спільних спогадів!

Про друзів пам'ятають не лише у присутності їх, але і в їх відсутність.
Давайте пригадаємо всіх наших друзів, які з різних причин не змогли бути сьогодні присутнім тут, і вип'ємо за них!

Один селянин подарував своєму другу гончареві двох півнів і сказав:
- Ось тобі два півні, породисті кури розводитимеш. Зрадів гончар, але, видно, рано: півні весь час билися між собою, ходили скривавлені, а на інше у них сил не залишалося. Розповів гончар селянинові про це, і той порадив:
- Візьми півнів і обскуби.
- А вони не здохнуть? - запитав гончар.
- Ні, не хвилюйся. Обскуб гончар півнів і відпустив. Без пір'я півням стало холодно, і вони притиснулися один до одного, щоб зігрітися. Так і помирилися. Давайте ж вип'ємо, друзі, за те, щоб ми завжди зігрівали один одного!

Чоловікові прийшла телеграма від дружини з відрядження - тільки одне слово: "Пиво". Думав-думав він, що б це могло означати, нічого не придумав і пішов порадитися до друга. Той розшифрував телеграму так: "Пробач, зрадила, повернуся, пояснюся". Чоловік турбувався, але вирішив сходити ще до одного друга. Той розшифрував телеграму по-своєму: "Намагалася зрадити, всі відмовилися".
- Ось це зовсім інша справа! - зрадів чоловік. Так давайте ж вип'ємо за справжніх друзів!

Один ревнивий чоловік почав підозрювати, що у його дружини є коханець. Він знайшов приватного сищика і попросив його простежити за дружиною. Через деякий час детектив доповів про результати стеження:
- У мене є всі докази її зради. Самі глянете плівку. З ким, ви думаєте, вона вам зрадила? З вашим кращим другом. Після того, як чоловік проглянув зняту плівку, він втратив дар мови і лише бурмотав:
- Цього не може бути, я цьому не вірю.
- Як можна не вірити побаченому? - образився детектив.
- Я не про це, - відповів чоловік. - Я не можу повірити, що моя дружина може бути такою веселою і радісною. Так вип'ємо ж за друзів, які приносять радість нашим дружинам!

Все мине - і надії зерно не зійде
Все, що ти накопичив, не за гріш пропаде.
Якщо ти не поділишся вчасно з другом -
Все твоє багатство ворогові відійде.
Пропоную тост за нашу взаємовиручку, друзі!

Зібрались друзі ми тут вперше,
дай Бог збиратись знов і знов,
щоб 3, 7, 21 ми піднімали за любов.
Бо світ тримається з любові
і тут немає місця зла,
Гора не сходиться з горою,
з душею сходиться душа.
так випєм за кохання чисте.
і за любов, як вперший раз,
бо не булоб її на світі
і не булоб на світі нас.

Уявіть собі, що ви йдете по пустині, раптом вас вкусила змія в руку. Що ви робите? Ви звичайно висмоктуєте отруту з ранки і залишаєтесь живі. Ви йдете далі, раптом вас знову кусає змія. Але вже в ногу. Ви з муками досягаєте до ранки і висмоктуєте отруту і залишаєтесь живі, продовжуючи іти через пустелю. Раптом вас знову кусає змія, але вже в задницю.
Так давайте випємо за Друзів, які не залишають нас у біді!!!!